«Dvin»

Хоча Естонія країна не велика, у ній мешкає багато талановитих людей. Переконатися в цьому не важко, адже серед учасників фестивалю є і естонці, у яких, до речі, гарне почуття гумору. Спілкуючись з ними, важко зрозуміти, коли вони кажуть правду, а коли жартують. Але ми, приклавши зусилля, зуміли це зробити.

- Як ви представлятимете свою країну? Співаєте, танцюєте?

- Ми – універсали, робимо все: і співаємо, і танцюємо, і граємо на музичних інструментах, і їмо (сміються). А також перемагаємо, адже назва ансамблю – «Dvin».

- Як дорога? Довго добиралися до місця призначення?

- Спочатку потягом, потім на автобусі, поїздка була досить довгою, але ми їхали і їли бутерброди, це нас підбадьорювало,- знову жартують Стефан і Мікаель.

- Розкажіть що символізують кольори вашого прапору, які ви тримаєте в руках?

- Прапор Естонії синьо-чорно-білий, і кожен колір має своє значення: синій означає небо, моря, озера; чорний колір - це колір землі і національних естонських піджаків, що відображає всі тяготи естонського народу; білий - колір чистоти, символізує прагнення до свободи і надію на краще майбутнє.

- У чому особливість вашого виступу?

- Головне, одягнути білі панчішки,- жартома відповідає Альберт, який у гурті грає на акордеоні. 

- Але насправді, головне – донести до глядача позитивний настрій і поверхнево ознайомити з народними танцями Естонії. Бо деякі учасники демонструють не «фольк», а естраду, однак фестиваль спрямований саме на етнографічні виступи.

- Як ви спілкуєтеся з поляками? Вдалося подолати мовний бар’єр?

- Так, це не важко: просто додаємо до наших слів «пше»,- не перестають жартувати юнаки.

З такими веселими естонцями сумувати точно не будеш. Можливо, переїхати в Естонію?

Над останнім питанням роздумують

Анна Бабич, Олена Петюр